Перейти до основного вмісту

Створюю звичку. День 12

Наступив 12 день моєї епопеї. Скоро наступить половина. Середина між початком та кінцем.
До половини ще залишилось декілька кроків...
Все починається з кроків, з кроків на зустріч і ними й закінчіється.

Пункт перший: підйом
Якщо вчора підйом був важкий, то сьогодні він виявся про смертельним. Надзвичайно складним.  20хвилин приводив себе до тями. Знаходився десь в проміжку між сном і явью...
Постояв подумав...подумав...і ще раз подумав. І пішов приліг...



Пункт другий: зарядка
Зарядка була блискавичною. Так як і її й не було. Де факто вона була...Але дууууууже маленькою. Гіркий початок дня... І втома після Іспанії ніяк не пройде. Трохи втомився!!!!

Пункт третій: харчування
Хоч тут все гаразд. А все тому що вчасно проявив терпіння і силу волі. А без волі нікуди. Потрібно використати дану практику і в попередніх пунктах. Все сьогодні починаю жорсткіше слідкувати...

+ додаткова умова : за кожну відстрочку 2 додаткових днів (правда так можна і ніколи не завершити)
Два дні тому що один за те що не виконав, а інший в плюсссс.
Таким чиному 30 днів можуть легко перерости в 365 днів, або і більше... Ось і перший стимул.

Залишилось 19 днів.

Попередні записи: Вступ1 день2 день3 день4 день5 день6 день7 день8 день9 день10 день11 день, 11 день

 Пульсові дані:

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Искусство обучать. Как сделать любое обучение нескучным и эффективным (Краткое собрание цитат)

Интересная книга.
Книга в которой название говорит само за себя.


Джули Дирксен "Искусство обучать. Как сделать любое обучение нескучным и эффективным"

Ограничения, которые мешают нам. Первое ограничение: "Я не могу"

Всем нам знакома такая ситуация:
"К нам приходит интереснешая идея. Мы загораемся ей. Несколько дней мы постоянно думаем о ней. Строим планы. Думаем о том как всё будет красиво и чудесно. Но потом, когда мы начинаем обдумывать её, мы видим много вещей, людей с которыми нам нужно будет столкнуться.

Притча про полный сосуд

Довольно часто встречаемая история. Но при этом она не теряет своей актуальности.

Как-то один мудрец, стоя перед своими учениками, сделал следующее. Он взял большой стеклянный сосуд и наполнил его до краев большими камнями. Проделав это он спросил учеников, полон ли сосуд. Все подтвердили что полон.